[ad_1]
Під час окупації Боромлянської громади російські солдати закатували та вбили місцевого жителя, рекордсмена-марафонця з «Книги рекордів України» Сергія Проневича.
Від його земляків ми дізналися, як по-геройськи він воював, як самотужки знищив вісім одиниць ворожої техніки і як зрештою, самопожертвував життям заради Батьківщини.
Приязний, скромний, цілеспрямований, цінував в житті кожну мить і знав, де прикласти сили, щоб максимально реалізувати себе. Всі його плани зруйнувала війна. Але водночас вона розкрила Сергія ще з однієї сторони – як людину надзвичайно сміливу, яка нічого не боялася, ні перед чим не зупинялася у боротьбі з загарбниками.
… Ворог зайшов не територію Боромлянської громади кількома сотнями одиниць техніки. Хоча в селі з початком війни і був організований загін тероборони, Сергій вирішив діяти, як одинак-партизан, бо, як він вважав, він буде значно кориснішим. Його немало хто відмовляв від такої ризикованої практики. Але Проневич стояв на своєму. Як для бігуна-марафонця, йому не було складним вночі пробігти десяток-два кілометрів, розвідати обстановку навколо Боромлі і сусідніх сіл, на ранок повернутися додому і доповісти про розстановку ворога. Коли ж після таких «пробіжок» в Боромлі почали дізнаватися, що то під Жигайлівкою, то біля Новгородського вночі горіли то танк, то БТР, близькі та друзі Сергія почали здогадуватися, що то сам почав діяти.
Саме так і було. Товариш Проневича — Олександр Саєнко, давав Сергію бензин і масло. Скляних пляшок вистачало. То ж вдень Сергій виготовляв «коктейлі молотова» — саморобну запалювальну зброю, а вночі клав кілька пляшок в рюкзак і біг для розвідки ворожої техніки. «Коктейлі» виявилися ефективним засобом знищення техніки окупанта — за два тижні у ворога згоріло вісім одиниць. За одинаком-месником почали «полювати» росіяни, на всіх постах вночі з тепловізорів вже пильно слідкували навколо за будь-якими переміщеннями.
Скоріш за все приладами нічного бачення російські окупанти таки вислідили нашого зямляка. Спіймали його біля телевізійної вишки, що за кілька кілометрів від Боромлі. Спочатку Сергія Проневича катували, потім – розстріляли. Там і знайшли його тіло після визволення Боромлі — через тиждень після зникнення.
… Він залишиться в нашій пам`яті, як солдат спорту, рекордсмен України, який у мирний час першим і єдиним пробіг марафонські 42 кілометри у повній амуніції військового українського солдата. Вічно пам`ятатимемо ми Сергія Проневича і як героя війни, який за мир на своїй землі поклав своє життя у боротьбі з ворогом.
Павло Зленко
[ad_2]
Источник: 0542.ua