На сумському автовокзалі почали продавати квитки, запрацювали 40 рейсів

[ad_1]

На сумському автовокзалі почали продавати квитки, запрацювали 40 рейсів

Сумський автовокзал почав продавати квитки з 19 квітня. Перші два десятки рейсів тут пустили тиждень тому. Наразі їх вже — сорок. До війни обслуговували понад 200 маршрутів. Яка нині ситуація, — у матеріалі Суспільного.

Приміщення автовокзалу поки що закрите. Квитки продають у будиночку диспетчера.

Пані Ганна приїхала до Сум у справах. Зараз повертається додому в Лебедин. За час повномасштабної російської агресії, говорить, вперше їде автобусом.

«Я сьогодні вперше. Кор.: – А звідки почули, що працює? – Побачила оголошення в Інтернеті», — говорить вона.

Максим повертається до рідного Тростянця. Говорить: до Сум втік від російських окупантів.

«Навчаюся і тимчасово працюю. Кор.: – Давно не були в Тростянці? – З місяць. – Кор.: Так це ви перший раз після окупації? – Так. Кор.: – А в окупації де були? – У Тростянці. Кор.: – І як там було? – Тяжко, скажемо так. – Кор.: — Ви виходили на вулицю, чи як? — Проживаю у приватному секторі, лише біля будинку, більше ніде. Кор.: – Було небезпечно? – Так. Стріляли з автоматів, танків і так далі», — розповів він.

«Кор.: Як дорога? – Була кращою. Кор.:– А як квиток подорожчав, ні? – Так. Кор.: – На багато? – Майже на половину. Кор.:– До війни скільки коштував? – Гривень 70. Кор.: – А зараз? – 100», — розповідає пасажирка, яка не не схотіла називатися і говорити звідки приїхала.

Водій автобуса «Лебедин-Суми» Іван висаджує пасажирів. За день нині робить два рейси. О 7:45 ранку та о 16.00 відправляється з Сум, з Лебедина вирушає о 6.00 та о 13.00.

«Кор: Давно почали їздити? – Три дні. Кор.: – Як пасажири, є? – Та майже немає. Зараз привіз 8 людей. Кор.: – А скільки до війни, мається на увазі, у вівторок скільки було у цей час? — Вранішнім (рейсом) повний «ПАЗік» привозив. Кор.:– А скільки там пасажирів? – У «ПАЗіку» — 24″, — розповідає він.

Перші рейси поїхали з автовокзалу 12 квітня. З 19 квітня почали продавати квитки, говорить диспетчерка автовокзалу Наталія Богатиренко.

«До війни в нас було більше ніж 200 рейсів. На сьогодні — 40 рейсів. До сьогодні в нас було 20-25 рейсів: Конотоп, Глухів, Шостка, Полтава, Охтирка і Харків», — зазначає вона.

За її словами, є й закордонні рейси.

«Вроцлав, Познань, ці відправлення є, вони вирушають з нашого автовокзалу. Пасажири знають, що ми з відсьогодні продаємо квитки, приходять беруть, не зважаючи на підвищення цін. Кор.: — Наскільки підвищення, можете сказати, приблизно? – Можу сказати — в половину. Це пов’язано з підвищенням цін на газ – на паливо», — додала вона.

Зараз з автовокзалом співпрацюють 30 перевізників. До війни їх було більше сотні, говорить Наталія Богатиренко. Причина – здорожчання палива та брак пасажирів.

[ad_2]

Источник: 0542.ua

Ожидается, что сотрудники будут признавать и доверять своему руководству и менеджерам. Купили http://diplomside.com/diplom-kolledzha/ дипломы бакалавра Сура. Есть три ключевых модели поведения, которые работодатели должны учитывать при определении того, насколько признание и доверие

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *